розріджуватися

РОЗРІ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗРІДИ́ТИСЯ, рі́диться, док.

1. Ставати рідким, менш густим, щільним.

Купа розріджується, розливається на всі боки (В. Винниченко);

Уже починають бліднути зорі на небі, ясніє широка смуга на сході, розріджуються сутінки (М. Трублаїні);

Він [Валерій] ішов, тримаючись зеленої бровки, де озима розріджується й губиться в придорожньому полинцеві та пирії (Микола Чернявський);

// Ставати нечисленним.

Юрба розріджується.

2. Ставати рідким або менш насиченим.

З підняттям угору повітря розріджується (з навч. літ.);

* Образно. Той, родом пруссак, всміхався у відповідь. І бубонів гордо, що німецька кров іще не розрідилася настільки, щоб зраджуватися (Г. Колісник).

3. тільки недок. Пас. до розрі́джувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me