розсаджений

РОЗСА́ДЖЕНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до розсади́ти¹.

Стефко, сидячи на грубім корені, як який король, видавав накази і обділював розсаджену довкола дітвору рівно покраяними шматочками брукви (І. Франко);

Розкинулись широкими гілками Поважні дерева, розсаджені рядами (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Серед фінікових пальм одні чоловічі, другі жіночі. І ось мужська любить жіночу, і коли далеко розсаджені, то закоханий сохне (П. Загребельний);

// у знач. прикм.

Розсаджені квіти.

РОЗСА́ДЖЕНИЙ², а, е, розм.

Дієпр. пас. до розсади́ти².

Голова так горіла, що здавалося, вона ось-ось розірветься, як казан, розсаджений парою (І. Багряний);

// у знач. прикм.

Котиться з гори розсаджена скеля. Всі закони ваги, тяжіння, зціплення, роз'єднання – всі вони функціонують собі далі й сприяють руйнівничому, страшному .. рухові розсадженої скелі (В. Винниченко).