розсадка
РОЗСА́ДКА, и, ж.
Пестл. до розса́да.
На скронях йому [дядькові] густо висіялася кучерява розсадка сивини, а лице було все в зморшках. І в кожній зморшці, здавалося Климові, чаїлася добра лагідна усмішка (Григір Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me