розсадка

РОЗСА́ДКА, и, ж.

Пестл. до розса́да.

На скронях йому [дядькові] густо висіялася кучерява розсадка сивини, а лице було все в зморшках. І в кожній зморшці, здавалося Климові, чаїлася добра лагідна усмішка (Григір Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсадка — розса́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розсадка — РОЗСА́ДКА, и, ж. Дія за знач. розсади́ти 3. Словник української мови в 11 томах