розсварювати

РОЗСВА́РЮВАТИ, сва́рюю, сва́рюєш, недок., РОЗСВАРИ́ТИ, сварю́, сва́риш, док., кого, розм.

Викликати сварку між ким-небудь; сварити.

Незвичайно зручна й облудна була політика Всеволода; його основний спосіб – розділювати й розсварювати князів (з наук. літ.);

Така мета у хана Батия – в одного руського князя землю відібрати, другому дати, щоб і князів розсварити між собою, і силу руську роз'єднати (А. Хижняк);

Дівчині приємно буде відчувати, що ніяка суперечка їх не розсварить, ніякі вітри не остудять роками вивірену дружбу (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсварювати — розсва́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсварювати — див. розсварити. Великий тлумачний словник сучасної мови