розсварювати
РОЗСВА́РЮВАТИ, сва́рюю, сва́рюєш, недок., РОЗСВАРИ́ТИ, сварю́, сва́риш, док., кого, розм.
Викликати сварку між ким-небудь; сварити.
Незвичайно зручна й облудна була політика Всеволода; його основний спосіб – розділювати й розсварювати князів (з наук. літ.);
Така мета у хана Батия – в одного руського князя землю відібрати, другому дати, щоб і князів розсварити між собою, і силу руську роз'єднати (А. Хижняк);
Дівчині приємно буде відчувати, що ніяка суперечка їх не розсварить, ніякі вітри не остудять роками вивірену дружбу (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсварювати — розсва́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розсварювати — див. розсварити. Великий тлумачний словник сучасної мови