1. Словник української мови у 20 томах

розсвербітися

РОЗСВЕРБІ́ТИСЯ, би́ться, док., розм.

Почати сильно свербіти.

[Настя:] Ви ж обіщались [обіцяли], здається, провести Прісю? [Кость:] Не бійтесь: знайдеться хтось, що й без мене проведе. А в мене оце саме язик розсвербівся (С. Васильченко);

* Образно. [Гервасій:] Щоб знов розсвербілось дворянство? Та не будь дитиною, пали! (І. Карпенко-Карий);

Розсвербілась голова.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсвербітися — розсвербі́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розсвербітися — -биться, док., розм. Почати сильно свербіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсвербітися — Розсвербі́тися, -блю́ся, -би́шся, -бля́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розсвербітися — РОЗСВЕРБІ́ТИСЯ, би́ться, док., розм. Почати сильно свербіти. [Настя:] Ви ж обіщались, здається, провести Прісю? [Кость:] Не бійтесь: знайдеться хтось, що й без мене проведе. А в мене оце саме язик розсвербівся (Вас., III, 1960, 171). Словник української мови в 11 томах
  5. розсвербітися — Розсвербітися, -блюся, -бишся гл. Раззудиться. Розсвербілась спина. Конст. у. Словник української мови Грінченка