розселянювання
РОЗСЕЛЯ́НЮВАННЯ, я, с.
1. іст. Розпад класу селян при капіталізмі на сільський пролетаріат і сільську буржуазію.
Процес розселянювання.
2. Дія за знач. розселя́нювати.
Україна, незважаючи на процеси “урбанізації”, “розселянювання”, все ж зберігає живу народну традицію, зафіксувати стан якої обов'язок вчених (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розселянювання — розселя́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розселянювання — -я, с., іст. Розпад класу селян при капіталізмі на сільський пролетаріат і сільську буржуазію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розселянювання — РОЗСЕЛЯ́НЮВАННЯ, я, с. Розпад класу селян при капіталізмі на сільський пролетаріат і сільську буржуазію. Характерний для всієї тодішньої Росії процес «розселянювання» (ленінський вираз), відкриті В. І. Словник української мови в 11 томах