розселяти
РОЗСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого.
1. Розміщати, поселяти (всіх або багатьох).
Як творив наш Бог мир, то йшов він із заходу на схід і розселяв по землі, де що треба за планом (І. Багряний);
Настановляється козацьким гетьманом полковник Могиленко, йому доручається організувати козацьке військо та розселювати його по всьому краю (з наук. літ.);
Організаторів повстання заслали на каторгу, а всіх інших жителів села розселили по південному степу України (І. Волошин);
Кар перевів команду з зимового стану на літній, тобто розселив моряків по каютах (М. Трублаїні).
2. Розміщати, поселяти окремо один від одного, в різні місця.
Шахтарів-прохідників, які не сьогодні-завтра з'являться, розселятимуть по хатах (Микола Чернявський).
Значення в інших словниках
- розселяти — розселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розселяти — -яю, -яєш і розселювати, -юю, -юєш, недок., розселити, -селю, -селиш, док., перех. 1》 Розміщувати, поселяти (всіх чи багатьох). 2》 Розміщувати, поселяти окремо один від одного, в різні місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розселяти — РОЗСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех. 1. Розміщати, поселяти (всіх або багатьох). Організаторів повстання заслали на каторгу, а всіх інших жителів села розселили по південному степу України (Вол. Словник української мови в 11 томах