1. Словник української мови у 20 томах

розсиджуватися

РОЗСИ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. розм. Довго просиджувати де-небудь, за чим-небудь.

Не звик [Ярослав] розсиджуватися і вести перемови з будь-ким при свідках (П. Загребельний);

Одначе, що ж це я тут з тобою розсиджуюсь, братечку [братику]. Десь там моя комашня мене жде, – згадала вона про дитсадок (О. Гончар).

2. Досягати стану, необхідного для висиджування курчат і т. ін.

Утримання їх [індичок] на пасовищі не дає змоги їм розсиджуватися, що запобігає масовому їх квоктанню (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсиджуватися — розси́джуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсиджуватися — див. сидіти Словник синонімів Вусика
  3. розсиджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розсидітися, -джуся, -дишся, док. 1》 розм. Довго просиджувати де-небудь, за чим-небудь. 2》 Досягати стану, необхідного для висиджування курчат і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розсиджуватися — РОЗСИ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. розм. Довго просиджувати де-небудь, за чим-небудь. 2. Досягати стану, необхідного для висиджування курчат і т. ін. Словник української мови в 11 томах