1. Словник української мови у 20 томах

розслабленість

РОЗСЛА́БЛЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. розсла́блений 2.

Перестало .. шуміти в голові. Але натомість опанувала нудота, млосна розслабленість (В. Козаченко);

В позі Кравцова ще виразніше проступила розслабленість і байдужість (Ю. Бедзик);

Все і всі довкола неї [дівчинки] заохочують до неробства, млявої розслабленості мозку (М. Слабошпицький);

Тіло обмякло, відчув розслабленість (А. Крижанівський);

Невимушеність і розслабленість лише на поверхні твору [Е. Хемінгуея “І сходить сонце”], а в глибині його – скрупульозна й витончена оркестровка. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розслабленість — розсла́бленість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розслабленість — -ності, ж. Стан за знач. розслаблений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розслабленість — РОЗСЛА́БЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розсла́блений 2. Перестало.. шуміти в голові. Але натомість опанувала нудота, млосна розслабленість (Коз., Листи.., 1967, 189); В позі Кравцова ще виразніше проступила розслабленість і байдужість (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 94). Словник української мови в 11 томах