розсмішувати

РОЗСМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого.

Викликати сміх, примусити сміятися.

Йому хочеться і собі що-небудь сказати, чим-небудь дівчат посмішити, та поки надумається, дивись – Онисько уже й розсмішив (Панас Мирний);

Дівкою Оксана була скрізь весела та смішлива і така, що як було захоче, то всякого розсмішить, як почне всіх передражнювати або складати пісні (Грицько Григоренко);

Розповідь про несподівану пригоду, що розсмішила тоді Тамару, була повчальною (А. Хижняк);

– Я не можу уявити себе старою. – Старою! Розсмішила... Тобі ще жити й жити! Таке довге життя в тебе попереду! Не суши собі голову безглуздими думками (М. Слабошпицький).