розснований

РОЗСНО́ВАНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до розснува́ти і розснува́тися.

Він застібав якраз розсновані ходачатка, прихилений посеред стежки (К. Гриневичева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розснований — розсно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови