1. Словник української мови у 20 томах

розсохуватий

РОЗСОХУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що розсоха́тий.

Ледь-ледь ворушачи довгим, розсохуватим, як у ластівки, хвостом, хмара повільно оберталася на місці (Л. Юхвід).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсохуватий — розсохува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розсохуватий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. розсохуватий — -а, -е. Те саме, що розсохатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розсохуватий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
  5. розсохуватий — РОЗСО́ХУВАТИЙ, а, е. Те саме, що розсоха́тий. Ледь-ледь ворушачи довгим, розсохуватим, як у ластівки, хвостом, хмара повільно оберталася на місці (Юхвід, Оля, 1959, 55). Словник української мови в 11 томах
  6. розсохуватий — Розсохуватий, -а, -е Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша. Словник української мови Грінченка