розставлений
РОЗСТА́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розста́вити.
Дівки заходилися ще коло посуди й ліниво збирали розставлені по землі миски (Н. Кобринська);
Стовпи диму від вогнищ у таборі нагадували сірі мармурові колони, розставлені по полю (П. Кочура);
Які б здібні й досвідчені кадри у нас не були, хоч би як правильно вони були розставлені, постійний контроль і перевірка є неодмінною умовою їх успішної роботи (з публіц. літ.);
Каленик Романович відклав газету і, підпихаючи обох молодят широко розставленими руками, почав просуватися до кухні (І. Сенченко);
Говорили, що це спеціально розставлена якась пастка .. ПРиміром, для того, щоб у людей розв'язались язики (І. Багряний);
// розста́влено, безос. пред.
Середина невеликої бідняцької хати. В ній все розставлено дуже охайно, прибрано чисто і ретельно (С. Голованівський);
Посеред кімнати стоїть стіл, накритий білою скатертю. На ньому розставлено посуд і різні страви, очевидно, для гостей (Ю. Мокрієв).
Значення в інших словниках
- розставлений — розста́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розставлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розставити. || розставлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розставлений — Розста́влений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розставлений — РОЗСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розста́вити. Дівки заходилися ще коло посуди й ліниво збирали розставлені по землі миски (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах