1. Словник української мови у 20 томах

розстригати

РОЗСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., кого, що.

1. кого. Позбавляти духовного сану або чернецтва.

За найменші підозріння хватали навіть єпископів, позбавляли сана, розстригали і навіть карали на горло... Звичайно, такий стан російського духовенства докочувався до України, бо й там стали переслідувати всю Церкву (з наук. літ.);

// розстри́жено, безос. пред.

Дехто присягався, що він був колись справжнім попом, а [потім] розстрижено його (С. Черкасенко).

2. що, розм. Розрізувати ножицями.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстригати — розстрига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розстригати — -аю, -аєш, недок., розстригти, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Позбавляти духовного сану або чернецтва. 2》 розм. Розрізувати ножицями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстригати — РОЗСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., перех. 1. Позбавляти духовного сану або монашества. 2. розм. Розрізувати ножицями. Словник української мови в 11 томах