1. Словник української мови у 20 томах

розстрочка

РОЗСТРО́ЧКА, и, ж., розм.

Виплата або виконання чого-небудь частинами у визначені строки.

– Скільки ж то .. коштує? – Та щось тисяч до двох. І в розстрочку (А. Головко);

Зустрівся я на вулиці з паном Глянцером, у якого мені доводилося колись брати матеріали для костюма .. в розстрочку (П. Козланюк);

– Холодильник напханий? – Голий, як факт! – .. Десь в розстрочку вгощають? (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстрочка — розстро́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розстрочка — -и, ж., розм. Виплата або виконання чого-небудь частинами у визначені строки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстрочка — Виплата, рата Словник чужослів Павло Штепа
  4. розстрочка — КРЕДИ́Т (грошовий), ПО́ЗИКА, ПО́ЗИЧКА, РОЗСТРО́ЧКА розм. — Я, — каже, — план озеленення міста виконав! Кредити всі використав! (Остап Вишня); (Маруся:) Нащо ти, Хомо, так на нас утрачаєшся? Коли ми повернемо оту позику (М. Старицький). Словник синонімів української мови
  5. розстрочка — РОЗСТРО́ЧКА, и, ж. Виплата або виконання чого-небудь частинами у визначені строки. — Скільки ж то він коштує? — Та щось тисяч до двох. Словник української мови в 11 томах
  6. розстрочка — рос. рассрочка спосіб оплати товарів і послуг, за якого платіж здійснюється не в повній сумі, а частинами, у наперед визначені строки. Є найпоширенішим за продажу товарів у кредит. При розстрочці платежу продавець стає кредитором, а покупець — позичальником. Eкономічна енциклопедія