розсідлуваний
РОЗСІ́ДЛУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розсі́длувати.
Бродять по всьому узбережжю змучені, багато днів не розсідлувані коні, тоскно іржать до тих, що, кинувши їх, знайшли собі останнє пристановище на суднах (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсідлуваний — розсі́длуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розсідлуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розсідлувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсідлуваний — РОЗСІ́ДЛУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розсі́длувати. Бродять по всьому узбережжю змучені, багато днів не розсідлувані коні, тоскно іржать до тих, що, кинувши їх, знайшли собі останнє пристановище на суднах (Гончар, II, 1959, 439). Словник української мови в 11 томах