розсіювач
РОЗСІ́ЮВАЧ, а, ч.
1. Той, хто розсіює що-небудь.
2. Те, що розсіює що-небудь.
Фазові й амплітудні флуктуації відбиття від надводних об'єктів обумовлені одними й тими ж розсіювачами, пов'язаними з жорсткими конструктивними елементами корпусу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me