розтоптування

РОЗТО́ПТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розто́птувати.

Вони [поляки Західної України] втратили свої квартири, чесно зароблене або успадковане майно, нерідко речі першої необхідності. Фізичні муки при цьому посилювались моральним приниженням, цинічним розтоптуванням людської та національної гідності (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтоптування — розто́птування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розтоптування — -я, с. Дія за знач. розтоптувати. Великий тлумачний словник сучасної мови