1. Словник української мови у 20 томах

розторжя

РОЗТО́РЖЯ, я, с., розм.

Закінчення базару, ярмарку, торгування.

Пішов Кульбашний на розторжя (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розторжя — -я, с., діал., рідко. Завершення ярмарку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розторжя — Розто́ржя, -жя, -жю, -жям, на -жі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)