розтриньканий

РОЗТРИ́НЬКАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до розтри́нькати;

// у знач. прикм.

Розтриньканий скарб.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтриньканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтринькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розтриньканий — Розтри́ньканий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)