1. Словник української мови у 20 томах

розтрощувальний

РОЗТРО́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е.

Який розтрощує кого-, що-небудь.

Він надумав спробувати свої сили ще й у жанрі критики: узяв та й розмахнувся на велику розтрощувальну статтю про підручник історії української літератури (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрощувальний — розтро́щувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розтрощувальний — -а, -е. Який розтрощує кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтрощувальний — РОЗТРО́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е. Який розтрощує кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах