розтрублювати
РОЗТРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТРУБИ́ТИ, рублю́, ру́биш; мн. розтру́блять; док., що і без дод., розм.
Розголошувати, розказувати скрізь що-небудь або про когось, щось.
– Промовляв [кандидат] .. Правдиві бунтівницькі речі про нужду, та біду, та насильства, та притиск!.. І все те смів сей [цей] нелюд розтрублювати по моїм повіті (І. Франко);
Уже розтрубили по селу – нехай знають (Сл. Б. Грінченка);
– А це правда, що в нього з Ясногорською щось накльовується? – Факт. Потайки молиться на її фотографію. – Чому потайки? – здивувався Теличко. – Коли б мені така відповіла взаємністю, то я на весь світ розтрубив би... (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтрублювати — розтру́блювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розтрублювати — -юю, -юєш, недок., розтрубити, -рублю, -рубиш; мн. розтрублять; док., перех. і без додатка, розм. Розголошувати, розказувати скрізь що-небудь або про когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтрублювати — Розбовкувати, розбовкати, порозбовкувати, розголошувати, розголосити, порозголошувати, див. трубити Словник чужослів Павло Штепа
- розтрублювати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розтрублювати — РОЗТРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТРУБИ́ТИ, рублю́, ру́биш; мн. розтру́блять; док., перех. і без додатка, розм. Розголошувати, розказувати скрізь що-небудь або про когось, щось. — Промовляв [кандидат].. Словник української мови в 11 томах