розтрясати
РОЗТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. розтря́с, ла́, ло́; док., що, рідко.
1. Те саме, що розтру́шувати 1–3.
* Образно. А тепер над містом хуртовина Розметала, розтрясла вогні, І твоє обличчя в ластовинні Сниться тяжко й солодко мені (К. Герасименко);
// безос.
Так чогось розболілась [нога], аж не можна самій і через вулицю перейти .. – чи її дорогою розтрясло, чи лихо її знає! (Леся Українка);
– Чи не можна у вас пораненого покласти? Четвертий день веземо. Розтрясло його зовсім (Григорій Тютюнник).
2. перен., розм. Розвіювати, розганяти (думки, поганий настрій і т. ін.).
– Пане Стальський, видно, вам пан президент розтряс сумління, коли ви так попісніли? (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтрясати — розтряса́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розтрясати — -аю, -аєш, недок., розтрясти, -су, -сеш; мин. ч. розтряс, -ла, -ло; док., перех., рідко. 1》 Те саме, що розтрушувати 1-3). || безос. 2》 перен., розм. Розвіювати, розганяти (думки, поганий настрій і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтрясати — РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
- розтрясати — РОЗТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. розтря́с, ла́, ло́; док., перех., рідко. 1. Те саме, що розтру́шувати 1 — 3. *Образно. Словник української мови в 11 томах