розтушовка
РОЗТУШО́ВКА, и, ж., спец.
1. рідко. Дія за знач. розтушува́ти, розтушо́вувати;
// Результат цієї дії.
2. Загострена паличка з м'якого матеріалу (паперу, замші, пробки і т. ін.) для ґрунтування, тушування, накладання гриму.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтушовка — розтушо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розтушовка — -и, ж., спец. 1》 Результат розтушовування. 2》 Загострена паличка з м'якого матеріалу (паперу, замші, пробки і т. ін.) для ґрунтування, тушування, накладання гриму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтушовка — РОЗТУШО́ВКА, и, ж., спец. 1. Дія за знач. розтушува́ти, розтушо́вувати; // Результат цієї дії. 2. Загострена паличка з м’якого матеріалу (паперу, замші, пробки і т. ін.) для грунтування, тушування, накладання гриму. Словник української мови в 11 томах