розузорювати
РОЗУЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗУЗО́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм.
Прикрашати узорами.
* Образно. – Хто ж це тебе так розузорив, як бог черепаху? (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розузорювати — розузо́рювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови