розуміючий

РОЗУМІ́ЮЧИЙ, а, е, рідко.

Який розуміється на чому-небудь.

* Образно. І була [земля] така прозорлива, розуміюча, по-старечому мудра, так добре ховала Кравцова і Бовдуляка в своїх улоговинках і рівчаках, так загортала їх темнотою, .. що Кравцову немов аж полегшало на душі (Ю. Бедзик);

// Який виражає розуміння (у 1 знач.).

Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (О. Копиленко).