1. Словник української мови у 20 томах

розфукувати

РОЗФУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., що, діал.

Роздмухувати.

У міха зразу якийсь короткий дух, він іще не набрався повітря .. він розфукує вугля [вугілля], а огню не скріплює (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розфукувати — розфу́кувати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. розфукувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Роздмухувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розфукувати — РОЗФУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Роздмухувати. У міха зразу якийсь короткий дух, він іще не набрався повітря, не вложився до праці; він розфукує вугля, а огню не скріплює (Фр., IV, 1950, 187). Словник української мови в 11 томах