1. Словник української мови у 20 томах

розхлебтувати

РОЗХЛЕ́БТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХЛЕБТА́ТИ, хлебчу́, хле́бчеш, док., що, розм.

1. Гуртом з'їдати або випивати щось рідке.

Розхлебтати кисіль.

2. перен. Розплутувати, уладнувати яку-небудь заплутану, перев. неприємну справу.

[Сенька:] Ну, Семене, викручуйся. Заварив кашу, як-то ти її розхлебчеш?.. (М. Кропивницький);

– Ви мене до своїх художеств не туліть, самі заварюєте, – самі й розхлебтуйте, – відгородився він від усіх можливих неприємностей (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхлебтувати — розхле́бтувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розхлебтувати — -ую, -уєш, недок., розхлебтати, -хлебчу, -хлебчеш, док., перех., розм. 1》 Гуртом з'їдати або випивати щось рідке. 2》 перен. Розплутувати, уладнувати яку-небудь заплутану, перев. неприємну, справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхлебтувати — РОЗХЛЕ́БТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХЛЕБТА́ТИ, хлебчу́, хле́бчеш, док., перех., розм. 1. Гуртом з’їдати або випивати щось рідке. 2. перен. Розплутувати, уладнувати яку-небудь заплутану, перев. неприємну справу. [Сенька:] Ну, Семене, викручуйся. Словник української мови в 11 томах