1. Словник української мови у 20 томах

розхлюпотати

РОЗХЛЮПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і РОЗХЛЮПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., що.

Підсил. до розхлю́пати.

Я Дніпро розхлюпочу шоломом, Щоб посіяти рожі густі (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхлюпотати — розхлюпота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розхлюпотати — -очу, -очеш і розхлюпотіти, -очу, -отиш, док., перех. Підсил. до розхлюпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхлюпотати — РОЗХЛЮПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і РОЗХЛЮПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. Підсил. до розхлю́пати. Я Дніпро розхлюпочу шоломом, Щоб посіяти рожі густі (Мал., Звенигора, 1959, 113). Словник української мови в 11 томах