розхокати

РОЗХО́КАТИ, аю, аєш, док., розм.

Розбити, розтрощити.

А це ти глечичок розхокала та й мовчиш? (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхокати — розхо́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розхокати — див. трощити Словник синонімів Вусика