1. Словник української мови у 20 томах

розхотіти

РОЗХОТІ́ТИ, о́чу, о́чеш, док., що, розм.

Перестати хотіти, втратити якесь бажання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхотіти — розхоті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розхотіти — -очу, -очеш, док., перех., розм. Перестати хотіти, втратити якесь бажання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхотіти — РОЗХОТІ́ТИ, о́чу, о́чеш, док., перех., розм. Перестати хотіти, втратити якесь бажання. Словник української мови в 11 томах