1. Словник української мови у 20 томах

розчах

РО́ЗЧАХ, у, ч.

1. Дія за знач. розчахну́ти, розча́хувати і розчахну́тися, розча́хуватися.

2. Місце, де щось розчахнули, розчахнулося.

Розчах дерева;

Стояти в розчаху дверей.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчах — -у, ч., діал. Розколина в дереві уздовж стовбура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розчах — Розчах, -ху м. Расколъ въ деревѣ вдоль ствола. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка