1. Словник української мови у 20 томах

розчепірювати

РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧЕПІ́РИТИ, рю, риш, док., що, розм.

Розставляти, розсувати що-небудь у сторони (іноді незграбно, криво).

Ступає [пан Гнатковський] злегонька [злегенька], розчепірює .. пальці на руках (Л. Мартович);

Він уявив собі, як смішно було дивитися на його падіння. Летів, мабуть, розчепіривши руки й ноги, як жаба! (В. Собко);

Вона стала враз схожа на хижу птицю, яка от-от злетить і вже розчепірила крила (І. Цюпа);

Смикнув [Коська], а на гачку бичок. Сірий, головатий, розчепірив плавці, упирається (Ю. Збанацький);

// Розкидати, широко розпускати, розпростирати (гілки, коріння і т. ін.).

Шумлять високо над головою пружні верхівки кипарисів, розчепірили кудлаті віти сосни (з газ.);

// Розтягувати, розправляти (одяг, тканину і т. ін.).

Хіба можна було назвати новою сорочкою те мокре, брудне шмаття, яке, розчепіривши, тримав перед собою Матвійко? (О. Донченко);

Дід розчепірив столітні штани – аж засвітилися дірками проти ясного неба (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчепірювати — розчепі́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розчепірювати — -юю, -юєш, недок., розчепірити, -рю, -риш, док., перех., розм. Розставляти, розсувати що-небудь у різні боки (іноді незграбно, криво). || Розкидати, широко розпускати, розпростирати (гілки, коріння і т. ін.). || Розтягувати, розправляти (одяг, тканину і т. ін.). Розчепірювати пальці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчепірювати — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  4. розчепірювати — Розчепі́рювати, -пі́рюю, -пі́рюєш; розчепі́рити, -рю, -риш, -рять; розчепі́р, -пі́рмо, -пі́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розчепірювати — РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧЕПІ́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Розставляти, розсувати що-небудь у сторони (іноді незграбно, криво). Ступає [пан Гнатковський] злегонька [злегенька], розчепірює.. пальці на руках (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах