розчинювання

РОЗЧИ́НЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розчи́нювати.

Завдяки великій масі вапняку, що його переносять у розчиненому стані ріки, а в межах тропіків від розчинювання коралових вапняків, морська вода завжди буває насичена розчинами CaCO3 (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчинювання — -я, с. Те саме, що розчиняння. Великий тлумачний словник сучасної мови