розчутий
РОЗЧУ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розчу́ти;
// у знач. прикм.
Розчуті слова.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчутий — розчу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови