1. Словник української мови у 20 томах

розчухрувати

РОЗЧУХРУВА́ТИ див. розчу́хрувати.

РОЗЧУ́ХРУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗЧУХРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. що, розм. Розкуйовджувати, сплутувати і т. ін. (волосся).

Гмиря рукою розчухрав свою густу руду бороду й стояв поважний, як на криласі в церкві в неділю – староста ж церковний (А. Головко);

Коваль все ще стояв при стіні .. То чуприну ще більше розчухрує, то брови піднесе (Н. Кобринська).

2. тільки док., кого, що, перен., розм. Розбити, розтрощити кого-, що-небудь.

Ой, вже ж тії, Турецькії, Війська розчухрали (П. Гулак-Артемовський);

Прокляті вітри роздулися, А море з лиха аж реве .. Всі човники їх [троянців] розчухрало (І. Котляревський).

3. що, спец. Очищати, розчісуючи і розділяючи на волокна (вовну).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчухрувати — розчу́хрувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчухрувати — -ую, -уєш, недок., розчухрати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 розм.Розкуйовдити, сплутати і т. ін. (волосся). 2》 тільки док., перен., розм. Розбити, розтрощити кого-, що-небудь. 3》 спец. Очищати, розчісуючи і розділяючи на волокна (вовну). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчухрувати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розчухрувати — РОЗЧУ́ХРУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. розм. Розкуйовдити, сплутати і т. ін. (волосся). Гмиря рукою розчухрав свою густу руду бороду й стояв поважний, як на криласі в церкві в неділю — староста ж церковний (Головко, II... Словник української мови в 11 томах