розшарітися

РОЗШАРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.

Розчервонітися, стати червоним на обличчі.

Вся вона, стоючи [стоячи] коло печі, розшарілася (Панас Мирний);

Дівчата розцвілися, розшарілися після роботи – бачу, жартувати їм хочеться (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшарітися — розшарі́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розшарітися — док., зашарітися, розчервонітися, розрум'янитися, зайтися <�залитися> рум'янцем; п! ЧЕРВОНІТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розшарітися — -іюся, -ієшся, док. Розчервонітися, стати червоним на обличчі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розшарітися — РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ (сильно почервоніти від припливу крові до шкіри), РОЗРУМ'Я́НИТИСЯ, РОЗШАРІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРИТИСЯ (РОЗЖЕВРІТИСЯ), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПАЛЕНІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРІТИ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. розшарітися — Розшарі́тися, -рі́юся, -рі́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розшарітися — РОЗШАРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Розчервонітися, стати червоним на обличчі. Вся вона, стоючи [стоячи] коло печі, розшарілася (Мирний, І, 1954, 62); Дівчата розцвілися, розшарілися після роботи — бачу, жартувати їм хочеться (Гончар, IV, 1960, 233). Словник української мови в 11 томах
  7. розшарітися — Розшарітися, -ріюся, -єшся гл. = розчервонітися. Дивлюсь; вона так розшарілась. Екатер. у. Словник української мови Грінченка