1. Словник української мови у 20 томах

розшир

РО́ЗШИР, у, ч.

Те саме, що про́стір 3.

Я довго так її [осінь] шукав На розширі полів. Вона ж із вереснем брела В зеленому саду (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшир — ро́зшир іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розшир — див. простір Словник синонімів Вусика
  3. розшир — -у, ч., рідко. Те саме, що простір 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розшир — ПРО́СТІР (вільна, велика частина земної, водної поверхні або повітря), ПРО́СТОРІНЬ, ШИРОЧІ́НЬ, ШИРИНА́ рідше, РО́ЗМАХ, РОЗЛО́ГИ, О́БШИР, ШИР рідше, РО́ЗШИР рідше, ДОЗВІ́ЛЛЯ розм., ПРОСТО́РИЩЕ розм., ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ) перев. поет., ПРОСТО́РА діал. Словник синонімів української мови
  5. розшир — РО́ЗШИР, у, ч., рідко. Те саме, що про́стір 3. Я довго так її [осінь] шукав На розширі полів. Вона ж із вереснем брела В зеленому саду (Мал., Запов. джерело, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах