розшнуровуватися
РОЗШНУРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗШНУРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Розв'язуватися, розпускатися (про шнурки, тасьму і т. ін. або про щось стягнене, зав'язане ними).
Завадка раптом зупинився. Ольга подумала, що, може, в нього черевик розшнурувався, бо він звів ногу на підмурок штахетів (Ірина Вільде).
2. Розв'язувати, розпускати на собі шнурівку.
Стомлені офіцери з блаженними осмішками мучеників нашвидку розшнурувались од амуніції, радісно гомоніли і, падаючи на постіль, відразу замовкали (С. Васильченко).
3. тільки недок. Пас. до розшнуро́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшнуровуватися — розшнуро́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розшнуровуватися — -уюся, -уєшся, недок., розшнуруватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Розв'язуватися, розпускатися (про шнурки, тасьму і т. ін. або про щось стягнене, зав'язане ними). 2》 Розв'язувати, розпускати на собі шнурівку. 3》 тільки недок. Пас. до розшнуровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розшнуровуватися — РОЗШНУРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗШНУРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Розв’язуватися, розпускатися (про шнурки, тасьму і т. ін. або про щось стягнене, зав’язане ними). Завадка раптом зупинився. Словник української мови в 11 томах