розштовхнутий
РОЗШТО́ВХНУТИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до розштовхну́ти;
// у знач. прикм.
Розштовхнутий натовп.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розштовхнутий — розшто́вхнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови