розштормитися
РОЗШТОРМИ́ТИСЯ, ми́ться, док., розм.
Початися шторму.
– В один бік – степ, у другий – сяючі простори гесівського моря. Восени воно як розштормиться, то побиває круто. хвилею аж до цього пагорба, рве, відламує звідси .. чернозему та глини... Ну, а поки що море спокійне (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me