розшугнутий

РОЗШУ́ГНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розшугну́ти;

// у знач. прикм.

Розшугнуті двері.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшугнутий — розшу́гнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови