розщедрюватися

РОЗЩЕ́ДРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЩЕ́ДРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм.

Проявляти щедрість.

Вечеря була багата .. Скупа в будні, Навроцька розщедрювалась, коли треба було показати себе перед людьми (І. Нечуй-Левицький);

Було тих “бачків” іноді вісім, а іноді роздатчик на кухні розщедрювався й давав ще один на придачу (І. Багряний);

– Гей, куме? – гукає Хома до Романа Блаженка. – Ходіть-но до мене персиків їсти. Їжте, скільки душа ваша запрагне – ниньки я вгощаю! – Ого, як ви розщедрились, Хомо... (О. Гончар);

Чи повернути додому, чи йти до Юхрима Бабенка. Може, й розщедриться він і за дві склянки насіння дасть почитати книгу (М. Стельмах);

А скіфський бог розщедрився до того – із неба кинув плуга золотого (Л. Костенко);

* Образно. Цього року березень розщедрився на сонце (М. Томчаній).

◇ (1) Розще́дритися на сло́во (слова́) – стати балакучим.

На диво, розщедрився сьогодні Левко на слова (М. Стельмах).