розщепнутий
РОЗЩЕ́ПНУТИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до розщепну́ти;
// у знач. прикм.
Розщепнуті двері.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщепнутий — розще́пнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови