розіграш
РО́ЗІГРАШ, у, ч.
Дія за знач. розігра́ти 3.
Восьмий розіграш почесного кубка [з вільної боротьби] зібрав рекордну кількість учасників – 146 (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розіграш — ро́зіграш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розіграш — [роз'іграш] -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, р. мн. -ш'іў Орфоепічний словник української мови
- розіграш — -у, ч. 1》 Те саме, що розигри 1). 2》 Розігрування виграшів (у лотерею і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови