розіграш

РО́ЗІГРАШ, у, ч.

Дія за знач. розігра́ти 3.

Восьмий розіграш почесного кубка [з вільної боротьби] зібрав рекордну кількість учасників – 146 (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розіграш — ро́зіграш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розіграш — [роз'іграш] -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, р. мн. -ш'іў Орфоепічний словник української мови
  3. розіграш — -у, ч. 1》 Те саме, що розигри 1). 2》 Розігрування виграшів (у лотерею і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови