роз'юшитися

РОЗ'Ю́ШИ́ТИСЯ¹, роз'ю́шу́ся, роз'ю́ши́шся, док., розм.

Розлютуватися, розізлитися.

– Він зчепився з різниками з бойні. Ті так роз'юшилися, що відірвали йому штучну ногу і тріснули нею по голові (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

РОЗ'Ю́ШИ́ТИСЯ², ю́ши́ться, док., діал.

Розмокнути, стати грузьким (про ґрунт, дорогу і т. ін.).

Дороги роз'юшилися, мов баговиння (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз'юшитися — роз'ю́ши́тися 1 дієслово доконаного виду розлютуватися розм. роз'ю́ши́тися 2 дієслово доконаного виду розмокнути — про ґрунт, дорогу діал. Орфографічний словник української мови
  2. роз'юшитися — I роз'юшуся, роз'юшишся, док., розм. Розлютуватися, розізлитися. II -юшиться, док., діал. Розмокнути, стати грузьким (про ґрунт, дорогу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови