роз'яснювати

РОЗ'Я́СНЮВАТИ, юю, юєш і РОЗ'ЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗ'ЯСНИ́ТИ, ясню́, ясниш́, док., що, розм.

1. Робити що-небудь ясним, зрозумілим; пояснювати.

Потурайчин був політичний агітатор, поза програму своєї політичної партії нічого більше слухачам не роз'ясняв (Л. Мартович);

[Любов:] Слухайте, Оресте, ви ж письменник, поет, роз'ясніть сим людям, яка ще є любов, окрім звичайної любові й флірту! (Леся Українка);

// Вносити ясність у що-небудь, сприяти з'ясуванню чогось.

[Любов:] Я бачу, ви вже зараз лаятись почнете. Але ж краще роз'ясніть справу спокійно й щиро, як і слід дорослим людям (Леся Українка).

2. діал. Освітлювати.

Сонце роз'яснювало каламутну воду в потоці (Н. Кобринська);

Збоку крізь двері світло роз'яснювало середину стодоли, то й не можна було доглядіти лиць тих, хто стояв під другою стіною (Л. Мартович);

* Образно. Добре, що приїжджає до нас Дора Камінська .. Вона роз'яснить нашу хату, а бодай на часок – і мене... (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз'яснювати — роз'я́снювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роз'яснювати — Пояснювати, з'ясовувати, вносити ясність, РОЗТЛУМАЧУВАТИ, ід. розжовувати <�і в рот класти>, г. вияснювати; (дім) освітлювати. Словник синонімів Караванського
  3. роз'яснювати — див. пояснювати Словник синонімів Вусика
  4. роз'яснювати — див. роз'ясняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. роз'яснювати — див. коментувати, пояснювати, інтерпретувати, товмачити Словник чужослів Павло Штепа
  6. роз'яснювати — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови