роз'ятрений

РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до роз'я́три́ти.

Неголене обличчя [Дороша] темніє щетиною, очі червоні, роз'ятрені пилюкою (Григорій Тютюнник);

Недобре спала Зоя. Коли ранком устала, була втомлена, мов побита, і ще більше роз'ятрена (О. Кобилянська);

За тими подіями забулось особисте, заструпіла невигойна рана, роз'ятрена нещасливим коханням (Ю. Збанацький);

Як живі, зараз, під час розповіді матері, стояли в уяві [Остапа] жінка та діти, рідна батьківська хата. Аж нило роз'ятрене розповіддю про них серце (А. Головко);

А мало його попобили і батько й мати, вернувшися з корчми п'яні або роз'ятрені гірким бідуванням? (М. Коцюбинський);

Роз'ятрені в любій сварці, їх приспані від часу й звичності почуття прокидались голосно й бурхливо (В. Підмогильний).

2. у знач. прикм. Який став болючим від подразнення, доторкання.

Кожне слово для неї було наче дотик до роз'ятреної рани (С. Журахович);

// у знач. прикм. Стривожений, схвильований.

Широко розкриті очі пильно дивились на двері, ухо пожадливо ловило кожний згук у нічній тиші, і все одурювало сполохане та роз'ятрене серце [Гната] (М. Коцюбинський).

3. у знач. прикм. Підсилений, загострений чим-небудь (про почуття, бажання і т. ін.).

Тільки-но дізналися вітробалчани, що в Князівку вступили козаки, як зразу ж у кожного в роз'ятреній уяві неждано ніяк, неначе з-за горба перші роз'їзди ворожі вихопились та й не зникали більш – перші думи тривожні про неминучу кару (А. Головко);

Гість ніяк не міг вгамувати свої роз'ятрені почуття і міркувати спокійно (В. Собко).

4. у знач. прикм. Сильно роздратований.

Висадив [отаман] у короб генеральського авта [авто] всі свої двадцять куль і спритно, немов роз'ятрений леопард, виплигнув далеко за живе .. кільце (Я. Качура);

// Який виражає сильне роздратування.

– Собаки, – вилаявся дід і блиснув своїми роз'ятреними очима у бік планів. – Як за панщини, б'ють нашого брата... (Д. Бедзик);

З гурту вийшов худий горбоносий Галабурда і, підбивши високу сиву шапку на потилицю, простромив гострим, роз'ятреним поглядом кошового (С. Добровольський);

* Образно. Вся станція корчилася гарячими дахами палаючих амбарів, пручалася на вітрі роз'ятреним полум'ям (О. Гончар);

Величезними ковшами подають [крани] роз'ятреним мартенам споживну руду, плавкий чавун – сировину (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз'ятрений — роз'я́трений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роз'ятрений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'ятрити. 2》 у знач. прикм. Який став болючим від подразнення, доторкання. || у знач. прикм. Стривожений, схвильований. 3》 у знач. прикм. Підсилений, загострений чим-небудь (про почуття, бажання і т. ін.). 4》 у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роз'ятрений — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. Словник синонімів української мови