роз'єднувач
РОЗ'Є́ДНУВАЧ, а, ч.
1. Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги.
До вузла роз'єднувача входить ніпель з ущільнювальним кільцем, кільце фракційне, кулачки, нижня кулачкова півмуфта і кільце ущільнювальне (з наук. літ.);
Високовольтний роз'єднувач;
Автоматичний роз'єднувач.
2. перен., розм., рідко. Той, хто сприяє роз'єднуванню або роз'єднує (у 2 знач.) кого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роз'єднувач — роз'є́днувач 1 іменник чоловічого роду пристрій роз'є́днувач 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- роз'єднувач — -а, ч. 1》 Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги. Автоматичний роз'єднувач. 2》 перен. Той, хто сприяє роз'єднуванню або роз'єднує (у 2 знач.) кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови