роз'їжджувати
РОЗ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗ'Ї́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., що, рідко.
1. Частою їздою торувати, укочувати, робити придатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.).
2. Псувати, робити непридатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.).
Роз'їздили греблю (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роз'їжджувати — роз'ї́жджувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- роз'їжджувати — -ую, -уєш, недок., роз'їздити, -їжджу, -їздиш, док., перех., рідко. 1》 Частою їздою торувати, укочувати, робити придатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.). 2》 Псувати, робити непридатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови